План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу в закладі освіти
План заходів спрямованих на запобігання та протидію булінгу в ЗДО № 21 на 2024-2025 навчальний рік
Нормативно-правове забезпечення
1. Створення морально-безпечного освітнього простору, формування позитивного мікроклімату та толерантно-міжособистісної взаємодії під час освітнього процесу.(Упродовж року, директор ЗДО).
2. Розміщення інформації у «Куточках для батьків» щодо профілактики булінгу: пам'яток, листівок. (Упродовжроку, практичний психолог).
3. Розміщення інформації на сайті закладу дошкільної освіти щодо булінгу. (Упродовж року, вихователь-методист).
4. Розміщення телефонів довіри на інформаційних стендах та веб-сайті ЗДО для ознайомлення батьківської громадськості. (Упродовж року, вихователь-методисти)..
Робота з педагогами та колективом
1. Проведення анкетування учасників освітнього процесу на тему: «Що таке булінг?» (Вересень, практичний психолог).
2. Консультація для педагогів: «Булінг в закладах освіти». (Жовтень, практичний психолог).
3. Провести наради з різними категоріями працівників з питань профілактики булінгу (цькування). (Упродовжроку, вихователь-методист).
4. Вивчення психологічного клімату в педагогічному колективі. (Упродовжроку, практичний психолог).
5. Підготувати методичні рекомендації для педагогів з формування толерантного відношення до дітей з ООП. (Грудень, практичний психолог).
6. Провести заняття для педагогів:
- «Вчимося вирішувати конфлікти, щоб навчати дітей»
- «Маски булінгу». (Січень, квітень, практичний психолог).
7. Інформаційно-просвітницькі заходи з педагогами з питань запобігання та протидії булінгу. (Упродовж року, вихователь-методист).
8. Підготувати звіт про виконання плану заходів, спрямованих на запобігання та профілактику булінгу. (Травень, вихователь-методист).
Робота з дітьми
1. Проведення ранкових зустрічей з метою формування навичок дружніх стосунків. (Упродовж
року, вихователі груп).
2. Актуалізувати для дітей та використовувати у роботі «Правила поведінки у групі». (Упродовж року, вихователі груп).
3. Корекційно-розвивальні заняття з дітьми старших груп. (Упродовж року, практичний психолог
4. Провести «Тиждень правового виховання». (Листопад, вихователі груп).
5. Провести бесіди-зустрічі вихованців з працівниками поліції. (Травень, вихователі-методисти
Робота з батьками
1. Підготувати тематичні буклети на тему:
- «Стоп – булінг»
- «Обережно, кібербулінг!». (Листопад, квітень, практичний психолог).
2. Провести консультації з батьками на тему:
- «Що таке булінг і чому про нього треба знати»
- «Булінг у дитячому садку – міф чи реальність». (Грудень, березень, практичний психолог).
3. Активізувати просвітницьку роботу з питань правової освіти. (Упродовж року, вихователь-методист).
Тренінг для педагогів:
«Як говорити з дітьми та підлітками про булінг?»
Мета: ознайомити педагогів з поняттям, формами та структурою булінгу; виховувати почуття емпатії та переживання до дитини, яка зазнає насильства; розвивати вміння пошуку шляхів виходу зі складної ситуації; формувати навики відповідальної та безпечної поведінки.
Хід заняття:
1. Привітання учасників
Мета:повідомлення теми заняття, установка на роботу.
Практичний психолог: Доброго дня, шановні педагоги. Сьогодні ми з вами тут для того, щоб обговорити важливу тему – тему насильства та жорстокості серед дітей.
Кожному з нас, хоча б раз у житті доводилося зіткнутися з насильством. Воно могло застосовуватися проти вас самих, ви могли бути свідком, або самі ставали тими, хто ображає. Ми поговоримо про насильство та жорстокість, які направлена на одну дитину. Це явище називають булінгом. Сьогодні ми спробуємо зрозуміти почуття жертви булінгу, та поведінку агресора. І найголовніше, разом знайдемо шляхи допомоги постраждалій дитині та спробуємо убезпечити себе, щоб не зіграти одну з ролей у булінгу.
Сподіваюся, вам буде цікаво та пізнавально і ви з користю проведете час.
- Вправа "Правила роботи"
Мета:організація групи та створення можливості ефективної роботи.
Практичний психолог: Для того, щоб наша робота була ефективною пропоную прийняти наступні правила, яких ми будемо дотримуватися впродовж нашого заняття.
ПРАВИЛА РОБОТИ:
1. Говорити від свого імені
2. Бути доброзичливими і активними
3. "Піднята рука"
4. Один говорить – усі слухають
5. "Тут і тепер"
- Обговорювати дію, а не особу.
7. "Вільна нога"
8. Конфіденційність.
Запитання до групи:
- Чи згодні ви з правилами?
- Чи маєте ще якісь пропозиції?
4. Вправа "Мої очікування" (10 хв)
Мета:формування власної мети діяльності, мотивація та усвідомлення власної відповідальності за досягнення певних результатів.
Практичний психолог: Наша наступна вправа так і називається. Пропоную вам на яблучках, які ви знайдете у себе на спинках стільців, написати, а потім озвучити, що ви чекаєте від нашої зустрічі і прикріпити їх до нашого дерева.
- Ознайомлення з поняттям булінгу та його видами
Мета: дати визначення поняттю «булінг» та розповісти про його види..
Хід проведення:
Нам подобається, коли нас люблять, поводяться з нами чемно, звертаються до нас на ім'я, особливо на лагідне.
А які відчуття у вас виникають, коли вас або когось з вашого оточення називають на прізвисько, принижують?
Отже, що це таке: булінг у перекладі з англійської – хуліганити, грубіянити, визначається, як утиск, цькування, дискримінація. Це тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного) з боку дитини або групи підлітків до іншої дитини або дітей.
4 головні компоненти булінгу:
– агресивна і негативна поведінка;
– здійснюється регулярно;
– відбувається у відносинах, учасники яких мають неоднакову владу;
– така поведінка є навмисною.
Соціальна структура булінгу:
- переслідувач (кривдник, агресор);
- постраждала дитина (жертва);
- спостерігач.
Зараз ми можемо пригадати, що можливо кожен з нас мав якусь свою роль у булінгу. Наприклад був спостерігачем, але при цьому не задумувався, що є безпосереднім його учасником.
Як розпізнати жертву:
- діти, які не можуть захистити себе, фізично слабші за своїх однолітків;
- невпевнені в собі діти, замкнуті, мовчазні;
- діти, які мають руде волосся, повні чи худі;
- діти, які уникають певних місць у школі (наприклад, на перерві сидять у класі);
- діти, які часто не мають ні одного близького друга, краще спілкуються з дорослими ніж з однолітками.
Як розпізнати агресора:
- якщо це хлопчики, вони зазвичай фізично сильніші за інших;
- виділяються зовнішністю, манерою поведінки, одягом;
- вони часто зухвалі та агресивні в ставленні до підлітківта дорослих;
- не дуже гарно вчаться;
- мають досить велике коло друзів або однодумців та ін.
Наслідки булінгу можуть бути різноманітні. Їх жертви зазнають чимало страждань. Це і зниження самооцінки, поганий сон та апетит, тривожність, вживання алкоголю, паління, думки про самогубство та інші.
Отже, як бачимо явище булінгу є поширеним, але в наших силах його зупинити і не лишатися осторонь. Адже слід пам'ятати, що сьогодні ти – спостерігач, а завтра — жертва.
7. Обговорення «Поради як уникнути булінгу»
Мета: ознайомити учасників, з порадами як уникнути булінгу
Хід проведення:
Ведучі інформують учасників:
Поради, як уникнути булінгу
- Упевнися, що ти не є кривдником/кривдницею по відношенню до інших.
2. Заступайся за тих, кого ображають
- Якщо ти став/стала жертвою булінгу – розкажи про це дорослим ( батькам або вчителю)
- Якщо ти побачив/побачила, що над кимось знущаються, – кклич на допомогу, привертай увагу дорослих.
- Стався до інших так, як хочеш, щоб вони ставилися до тебе.
- Є питання – телефонуй на Національну дитячу «гарячу лінію» : 0 800 500 225 або 772.
8 Обговорення «Куди/ до кого можна звернутися, якщо опинилися або стали свідками ситуації булінгу»
Мета: розказати учасникам, куди/ до кого звернутись, якщо вони опинились або стали свідками ситуації булінгу.
Хід проведення:
Практичний психолог інформує учасників:
Якщо ви опинились або стали свідками ситуації булінгу, можете звернутися: у своєму навчальному закладі – до соціального педагога, практичного психолога, вихователя, медіатора, медичного працівника; в поліції – до дільничного інспектора, працівників кримінальної поліції у справах дітей; до працівників служби у справах підлітківдержавної адміністрації; неурядових громадських організацій; зверніться також за порадою до батьків, до людини, з якою у вас довірливі стосунки (друг або подруга, родичі, вчитель).
Якщо ви зіткнулися з ситуацією булінгу, то для отримання інформаційних, психологічних, правових консультацій ви можете безкоштовно звернутися на Національну дитячу «гарячу лінію» за номерами 0 800 500 225 або 772 (безкоштовно) в межах України (з понеділка по п'ятницю з 10.00 до 20.00, в суботу – з 10.00 до 16.00).
9. Висновки до заняття
Мета:підбити підсумки заняття та обмінятись враженнями.
Хід проведення:
Практичний психолог пропонує учасникам підбити підсумки заняття у форматі «запитання-відповідь» або, якщо дозволяє час, у формі брейн-рингу:
Запитання:
1. Що таке булінг?
- Хто може страждати від булінгу?
3. Які є види булінгу?
4. Що таке економічний булінг?
5. Що таке фізичний булінг?
6. Що таке психологічний булінг?
7. Що таке кібербулінг?
8. Хто такий булер/булі?
- До кого звернутися в ситуації булінгу?
- Який номер елефону Національної дитячої «гарячої лінії»?
- Які ви можете дати поради як справитися з булінгом?
- Які ви можете дати поради як уникнути булінгу?
13. Що таке насильство?
14. Прощання «Оплески»
Мета: сприяти позитивному завершенню заняття.
Хід проведення:
Практичний психолог дякує учасникам за роботу та просять учасників подякувати один одному оплесками за активну участь під час заняття.
Булінг
Булінг – (цькування) це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого.
Насилля в закладі дошкільної освіти
Більшість людей
вважають, що фізична агресія й соціальне насилля, характерні для булінгу (англ.
bullying – агресивне переслідування, цькування, залякування тощо), починають
проявлятися приблизно з кінця початкової школи і продовжуються протягом усього
періоду середньої школи. Але, хочете вірте, хочете – ні, булінг серед дітей
дошкільного віку розповсюджений набагато більше, ніж ви можете припустити.
Оскільки така поведінка асоціюється, як правило, з дорослими дітьми, вона часто
упускається з очей у ранньому віці, коли досить важко відрізнити абсолютно
нормальні соціальні експерименти й булінг на ранніх стадіях формування.
Загалом, певний ступінь ситуативних ударів рукою, щипання й ін. у дітей
дошкільного віку «вважається» нормальним і може бути проявом самоствердження.
Однак, якщо дітям подобається спостерігати, як іншій людині погано, вони можуть
свідомо й систематично знаходити способи, щоби завдати шкоди своїм «жертвам»,
навіть до того, що стануть насміхатись над ними, коли роблять свій поганий
учинок.
Булінг може викликати в дітей сильний стрес, страх і тривогу. До того ж така
поведінка впливає не тільки на «жертв». Результати дослідження показують, що
ті, хто в дитинстві був хуліганом, у майбутньому частіше, ніж інші, вживають
наркотики та алкоголь, ображають своїх друзів, зв'язуються зі злочинністю й
мають проблеми у взаємостосунках з однолітками.
Ваша маленька дитина піддається булінгу, якщо:
- їй раптом страшно йти в дитячий садок;
- вона скаржиться на головні болі або болі в животі без будь-якої причини;
- чіпляється за вас і проявляє плаксивість;
- приходить додому із травмами, які не може пояснити;
- залишається на самоті або впадає у стан депресії;
- розповідає про якусь дитину, яка робить їй всілякі пакості;
- має труднощі з концентрацією уваги;
- уникає зорового контакту, коли ви питаєте її про дитячий садок.
Що повинні робити батьки, якщо в дошкільному
закладі їх дитини має місце булінг? Нижче наводяться поради, що допоможуть
батькам впоратися із ситуацією, що виникла.
1. Комунікація (спілкування) – це ключ. Якщо ви підозрюєте, що ваша дитина
піддається в дитячому садку знущанням, дайте їй зрозуміти, що ви зможете їй
допомогти, якщо вона докладно розповість про все. Якщо ваша дитина виглядає
наляканою чи збентеженою, використовуйте книги в якості легкого доступу до неї,
щоб налагодити ваше спілкування природним чином. Деякі художні твори для дітей
звертаються до цієї тематики. Як тільки ваша дитина розкриє вам усі подробиці про
булінг, зберігайте спокій, не сваріть її та не засуджуйте, обов'язково
поясніть, що ви неодмінно допоможете припинити це насилля.
2. Порозмовляйте з вихователем. «Навіть не дивлячись на те, що в дошкільних і
подібних їм дитячих закладах дорослі завжди знаходяться поруч з дітьми, за
такою великою кількістю малюків, які безперервно бігають навкруги,
прослідкувати просто нереально», – каже колишній вихователь Трисія Янг. І,
оскільки маленькі хулігани віддають перевагу тому, щоб ображати дітей, коли
дорослі не дивляться, важливо порозмовляти з вихователем і ввести один одного в
курс справи, щоб у подальшому він був більш уважним і вже прицільно спостерігав
за певними дітьми.
3. Використовуйте політику відкритих дверей. У найавторитетніших дитячих садках
і дошкільних закладах існує політика відкритих дверей, що дозволяє батькам
приходити в будь-який час. Тому періодично без попередження навідуйтесь у групу
вашої дитини. Ці неочікувані візити будуть тримати працівників дитячого садка в
тонусі й зменшать імовірність того, що ваша дитина буде страждати від якогось
хулігана.
4. Заплануйте переговори з батьками. Коли маленькі діти вдаються до
булінгу, їхня поведінка частіше за все запозичується з домашнього досвіду,
тобто у своїй родині вони можуть стати свідками домашнього насилля, дивитися
жорстокі телешоу, чути як їхні брати та сестри висміюють інших дітей або самі
бути жертвами насилля. Тож порозмовляйте з адміністрацією дошкільного закладу і
призначте зустріч з батьками маленького хулігана, звернувши їхню увагу на його
поведінку, але не дивуйтесь, якщо його батьки не будуть вас слухати, будуть
проявляти байдужість чи почнуть все заперечувати.
5. Навчіть вашу дитину захищатись від хуліганів. Дайте своїй дитині певні
психологічні інструменти, які вона зможе використовувати при контакті з
хуліганом. Навчіть її достойно триматись, дивитись прямо в очі кривднику,
розповідати дорослим про те, що сталось, та уникати самотності (бути завжди
поруч з іншими дітьми). Ви також можете розширити можливості дитини,
запропонувавши їй пограти в рольові ігри. Так вона зможе попрактикуватись у
тому, що має намір зробити в подібній ситуації наступним разом. Упевнені в собі
діти мають менше шансів стати мішенню для хуліганів, тому знайдіть способи, щоб
забезпечити вашій дитині адекватну самооцінку. Ви можете допомогти їй зав'язати
дружні стосунки поза межами дошкільного закладу і залучити її до тих
видів активності, що зможуть підвищити її впевненість у собі.
6. Розгляньте перехід в іншу групу. Іноді булінг може бути настільки агресивним,
що всі ваші зусилля так і не будуть успішними. Тому, якщо вам не вдасться
нічого добитись, порозмовляйте з адміністрацією на предмет переходу вашої
дитини до іншої групи. Якщо ж і це не вдасться зробити, тоді краще забрати вашу
дитину із цього дитячого садка.
Булінг у дошкільному середовищі відбувається набагато частіше, ніж повинен. І
якщо ваша дитина стала однією із «жертв», не кажіть їй, щоб вона стала більш
«жорсткою» і не примушуйте її розв'язувати цю проблему самостійно. Уживайте
всих заходів, щоб захистити вашого малюка, здійснюйте візити в дитячий садок і
давайте дитині інструменти, які не тільки стануть їй у пригоді в ранньому
дитинстві, а й допоможуть уникнути знущань у майбутньому.
Що таке "булінг" та чому про нього треба знати всім батькам!
Булінг – це відносно
новий термін для пересічного громадянина, зміст якого кожен із нас не просто
знає, а в більшості випадків стикався з цим явищем у дитинстві. Булінг
може проявлятись у вигляді психологічного тиску (образи, приниження, погрози,
ігнорування тощо) та фізичних знущань (удари, поштовхи, принизливий фізичний
контакт, побиття та інше). Не рідко фізичний і психологічний тиск об'єднуються.
Від булінгу страждають і агресори, і жертви. Всі вони переживають емоційні
проблеми, не вміють будувати стосунки з людьми, мають проблеми психо-емоційного
розвитку. Вони потребуватимуть підтримки дорослих, які б допомогли їм розвинути
здорові відношення з людьми не лише у школі, але й протягом усього їх
подальшого життя.
Скільки дітей страждають від булінгу
За статистикою, 80% українських
дітей піддаються цькуванням, навіть не усвідомлюючи цього. В усіх
соціальних системах завжди є лідер, середня група і так званий «вигнанець».
У початковій школі діти ще не займаються жорстким булінгом, але вже можуть бути
непривітними до інших. Щойно вчитель починає вибудовувати систему
конкуренції та пріоритетів — діти починають один одного травити. А справжній
булінг почнеться у середній школі — з 10-11 років — вік входження у підліткову
кризу.
Обов'язок шкільного психолога, вчителя — виявити лідера, схильного ініціювати
цькування інших проводити, вести з ним дружні бесіди, виробляючи толерантність.
Чому діти стають жертвами булінгу? Психологи визначають декілька основних причин:
- Занижена самооцінка. Навіть якщо дитина виявляє її через нарцисизм, надмірну відкритість, зверхність.
- Домашня атмосфера. Дуже часто жертвами булінгу стають діти, яких вдома принижують, знецінюють, ображають. Або є родини, де дитину звикли жаліти – нещасна, хвора, росте без батька…Школа і садок — каталізатор домашніх проблем. Тож, якщо дитина звикла отримати більше уваги до себе, поблажливість батьків, коли вона бідна й нещасна, то вона буде створювати навколо себе таку ж атмосферу і в школі.
- Атмосфера в класі. Бувають колективи, створені самостійно або руками вчителя, в яких є дитина-агресор. Вона свідомо шукає слабшого, використовує його як грушу для биття, вирівнюючи свій психологічний стан.
Булінг в цифрах
За дослідженнями UNISEF, 40% дітей ні з ким, зокрема і з батьками, не діляться своїми проблемами. Сором'язливі та спокійні діти стають жертвами булінгу вдвічі частіше за однолітків, які відкриті до спілкування. Більшість дітей ображають за те, що вони одягнуті не так, як інші, говорять або поводяться не так, як основна група. 44% дітей, якщо стають свідками булінгу, просто спостерігають, оскільки бояться за себе.
Що робити батькам
- У першу чергу заспокойтесь, і тільки після цього починайте розмову з дитиною.
- Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити.
- Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.
- Пам'ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними.
- Спробуйте з'ясувати все, що зможете, проте не повторюйте ті ж самі запитання по декілька разів, допитуючись.
- Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не залишатися після уроків тощо).
- Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між "пліткуванням" та "піклуванням" про своє життя чи життя друга/однокласника.
- Спитайте, яка саме ваша допомога буде корисна дитині, вислухайте уважно. Можливо ви запропонуєте свій варіант. Це допоможе розробити спільну стратегію змін.
- Пам'ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до школи.
- Спільно з дитиною шукайте нові способи реагування на ситуацію булінгу.
- Обговоріть, до кого по допомогу дитина може звертатися у школі: до шкільного психолога, вчителів, адміністрації, дорослих учнів, охорони, батьків інших дітей.
- Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу. Рекомендуємо з цим звернутися до дитячого психолога.
- Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками.
- Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.
Як допомогти дитині-агресору
Дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу. Якщо ваша дитина – агресор, радимо:
- Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з'ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що "всі так роблять", або "він заслуговує на це".
- Уважно вислухайте дитину і зосередьтеся на пошуку фактів, а не на своїх припущеннях.
- Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як "хлопчики завжди будуть хлопчиками" або "глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства".
- Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.
- Діти, які булять, заперечують це так довго, як тільки можуть. Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.
- Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство.
- Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв'язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію.
- Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення.
- Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.
- Агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки. Порадьтеся зі шкільним чи дитячим психологом.
Чому важливо вчасно відреагувати?
Булінг впливає на всіх, хто бере в ньому участь або спостерігає, та має деструктивні наслідки в майбутньому житті.
Ті, хто піддаються булінгу:
- втрачають відчуття емоційної та фізичної безпеки, довіри до місця, у якому мають перебувати щодня;
- відчувають безпорадність і страх від постійної загрози. Булінг провокує тривожні та депресивні розлади, пригнічує імунітет, що підвищує вразливість до різних захворювань;
- втрачають повагу до себе. Страхи та невпевненість руйнують здатність до формування та підтримки стосунків з однолітками, що призводить до відчуття самотності;
- втрачають інтерес до різних форм активності та не можуть нормально навчатися. У деяких випадках можна простежити зв'язок між потерпанням від булінгу та розладами харчуванням (анорексії та булімії), емоційної сфери (депресіями та суїцидальною поведінкою).
Ті, хто булять:
- частіше за інших потрапляють у ситуації, де проявляється насилля та порушуються закони;
- частіше беруть участь у бійках, причетні у вандалізмі, залучаються до ранніх статевих стосунків, мають досвід вживання алкоголю та наркотичних речовин.
Ті, хто вимушені спостерігати:
- часто страждають від відчуття безпорадності, етичного конфлікту: втрутитись у ситуацію булінгу чи ж залишитись осторонь;
- потерпають від депресивних станів чи перезбудження, намагаються менше відвідувати школу.
Навіть поодинокий випадок булінгу залишає глибокий емоційний слід, що робить проблему найпоширенішою причиною звернень до дитячого психолога.
Нормативно-правова база з протидії булінгу
ЗАКОНИ УКРАЇНИ
Закон України від 05.09.2017 №2145-УІІІ "Про освіту"
Закон України від 18.12.2018 №2658-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)»
НАКАЗИ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИУКРАЇНИ
Наказ МОН від 28.12.2019 № 1646 "Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти"
Наказ МОН від 26.02.2020 № 293 "Про затвердження плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти"
ЛИСТИМІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИУКРАЇНИ
Лист МОН України від 14. 08. 2020 року №1/9-436 "Про створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти та попередження протидії булінгу (цькуванню)"
Лист МОН №6/645- 20 від 19.05.2020 року "Щодо діяльності Національної дитячої гарячої лінії"
Лист МОН України від 13.04.2020 "Роз'яснення щодо застосування наказу МОН Українивід 28..12.2019 №1646 "Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти" від 28.12.2019 №1646
Лист МОН України від 20.03.2020 року No 6/480-20 «Про план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти»;
Лист МОН від 29.01.2019 № 1/11-881 "Рекомендації для закладів освіти щодо застосування норм Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)" від 18 грудня 2018 р. №2657-VIII"
Лист МОН України 29.12.2018 №1/9-790 "Щодо організації роботи у закладах освіти з питань запобігання і протидії домашньому насильству та булінгу"